EN
Iryna Bilous, 40 years old
FIRE / PASSION / ENERGY / CREATIVITY / ILLUMINATION / SPACE
I do not have a single center. There are energy centers all around me. Stars and flowers are the people I encounter on my journey, and they provide me with light. At my border, it’s night, but not pitch-black. The darkness represents my fears, but I am guided by the light of those I meet.
I have always been afraid of war. In my childhood, my nightmares were about war, even though I only knew about it from the stories of my grandparents.
My realm is protected by a glowing and very heavy armor that defends me. It appeared when I got divorced. I was 25, and I thought it was the end of my life. I learned to drive a car, earn money on my own, and support my son. The line of fire down the middle scared me at first; it seemed like a separation, but now I see it as a border where two countries meet. I didn’t know that Romania and Ukraine have so much in common; here it feels like life shouldn’t be translated, only language separates us.
I love to dance, and I painted the energy of dance in my head. The green fire is my family, which I miss a lot, and its light is small and barely flickering. My anger is red. I’m glad it appeared in my realm. For a while, I couldn’t afford to accept it.
UA
Ірина Білоус, 40 років
ВОГОНЬ / ПРИСТРАСТЬ/ ЕНЕРГІЯ / ТВОРЧІСТЬ / ПРОСВІТЛЕННЯ / КОСМОС
У мене немає єдиного центру. Навколо мене розташовані енергетичні центри. Зірки і квіти – це люди, яких я зустрічаю на своєму життєвому шляху, і вони його освітлюють .На моїх кордонах настає ніч, але вона не повністю чорна. Темрява представляє мої страхи, але мене веде світло тих, кого я зустрічаю.
Я завжди боялася війни. У моєму дитинстві мої страші сни були про війну, хоча я дізнавалася про неї лише з оповідань своїх бабусі і дідусі.
Мій внутрішній світ захищений світлом душі і дуже міцними обладунками , що захищають мене. Вони з’явилися, коли я розлучилася. Мені було 25, і я вважала, що це кінець мого життя. Але я навчилася водити автомобіль, заробляти гроші самостійно і підтримувати свого сина.
Лінія вогню посередині мене на картині налякала мене, спочатку вона здавалася мені розділенням мене на 2 частини, але тепер я бачу її як об’єднуючий кордон, де зустрічаються дві країни, як Румунія і Україна. Я не знала, що Румунія та Україна мають так багато спільного. Мені тут здається, як вдома, ми подібні менталітетом, нас розділяє лише мова.
Я люблю танцювати, і я намалювала енергію танцю в своїй голові. Зелений вогонь – це моя родина, якої мені дуже бракує, і його світло маленьке і ледь світить. Моя злість – червона. Я рада, що вона з’явилася в моєму світі. Деякий час в мене не виходило прийняти її і проявити.
